закон про імміграцію

- immigration act

1. ком., мен. регулювання; упорядкування; 2. юр. правило; норма; розпорядження; інструкція

1. підпорядкування процесів, поведінки організації і т. п. відповідним правилам, які мають юридичну силу; 2. сукупність правил для виконання закону

═════════■═════════

ad hoc regulations надзвичайні заходи регулювання • правила для специфічної ситуації; administrative regulations адміністративні розпорядження; advertising regulation регулювання рекламної діяльності; allocation regulations правила розподілу (напр., ресурсів); budget regulation бюджетне регулювання; building regulations норми будівництва; business regulation регулювання підприємницької діяльності • регулювання бізнесу; cartel regulations правила функціонування картелю; census regulations інструкції щодо проведення перепису; compulsory regulation обов'язкова постанова; control regulations правила контролю; currency regulation валютний контроль • валютне регулювання • валютні правила; customs regulations правила митного контролю • митні правила • митний режим; departmental regulations відомчі інструкції • інструкції відділу; dispatch regulations інструкції з відправлення; economic regulation економічне регулювання; environmental regulations природоохоронне законодавство; exchange regulations валютні правила; exports regulation регулювання експорту; fishery regulations правила риболовства; fire safety regulations вимоги пожежної безпеки; food products regulation правила виробництва харчових продуктів; foreign exchange regulation валютне регулювання; government regulation державне регулювання; harbour regulations портові правила; health regulations вимоги щодо безпеки для здоров'я • правила охорони здоров'я; immigration regulations закон про імміграцію; import regulation регулювання імпорту; insurance regulations правила страхування; internal regulations внутрішній розпорядок • правила внутрішнього розпорядку • правила процедури; legal regulation правове регулювання • правові норми; license regulations ліцензійні правила; maintenance regulations інструкції з техобслуговування устаткування • норми проведення технічного обслуговування; market regulations регулювання ринку; marketing regulation регулювання маркетингової діяльності; noise regulations норми, які визначають граничний рівень шуму; occupational safety and health regulations правила техніки безпеки та охорони здоров'я; open-space zoning regulations правила використання зони відкритого простору; permit regulations правила оформлення дозволу; plant regulations правила внутрішнього розпорядку на фабриці; pollution control regulations природоохоронне законодавство • законодавство проти забруднення довкілля; port regulations портові правила; port authority regulations портові правила; price regulation регулювання цін • правила встановлення цін; production regulations технічні норми виробництва; provisional regulations тимчасові правила; public regulation державне регулювання • громадське регулювання; quantitative regulation кількісне регулювання; quarantine regulations карантинний нагляд; rate regulation регулювання тарифів; road regulations правила дорожнього руху; safety regulations норми безпеки • вимоги до безпеки • правила техніки безпеки; sanitary regulations санітарні правила; securities regulations правила операцій з цінними паперами; service regulations правила обслуговування • правила догляду; staff regulations положення щодо персоналу; statutory regulations правила, встановлені законом; statutory wage regulations встановлені законом правила регулювання рівня заробітної плати; stock exchange regulations правила фондової біржі; storage regulations правила зберігання; tariff regulations тарифні правила; tare regulations правила визначення ваги тари; tax regulations податкове законодавство • податковий режим; technical regulations технічні норми • технічні умови • технічні правила; testing regulations інструкції проведення випробування; trade regulations правила торгівлі; traffic regulations правила дорожнього руху; wage regulation регулювання рівня заробітної плати; working regulations правила внутрішнього розпорядку; zoning regulations зональні правила охорони довкілля

═════════□═════════

according to regulations згідно з правилами; contrary to regulations порушення правил • всупереч правилам; in accordance with the regulations відповідно до інструкцій; regulation for safety правила безпеки; regulations governing wages правила, які регламентують ставки заробітної плати; regulation M правило «М» (регулює притік євродоларів через американські банки); regulation mechanism механізм регулювання; regulation of credit регулювання кредиту; regulation of foreign exchange регулювання зміни курсу закордонної валюти; regulation of interest rates регулювання ставки відсотка; regulation of lending регулювання кредитування; regulation of prices регулювання цін; regulation of production регулювання виробництва; regulation of trade регулювання торгівлі; regulation of traffic регулювання руху; regulation of wages and salaries регулювання ставок заробітної плати і окладів; to comply with regulations підкорятися/підкоритися правилам; to infringe on regulations порушувати/порушити правила; to observe regulations; to violate regulations порушувати/порушити правила; to work out regulations розробляти/розробити правила

regulation: deregulation

* * *

Ільїн, Іван Олександрович (1883, Москва - 1954) - рос. релігійний філософ і правознавець. Навчався у Новгородцева, Риккерта, Зиммеля, Нельсона, Гуссерля. За дисертацію "Філософія Гегеля як вчення про конкретність Бога і людини" (1918) отримав одночасно ступені магістра і доктора наук. Викладав у Московському ун-ті на Вищих жіночих юридичних курсах історію філософії та права Г. олова Московського психологічного тов-ва (1921 - 1922). Переконаний і діяльний супротивник більшовизму; у 1922 р. висланий з Росії. В Берліні стає одним із засновників Релігійно-філософської академії, проф. (1923 - 1934) і деканом (1923 - 1924) Рос. наукового ін-ту, видавцем ж. "Русский Колокол" (1926 - 1930). Позбавлений можливості викладати і друкуватися після приходу до влади нацистів, І. емігрує до Швейцарії (1938), де й продовжує до кінця життя наукові студії. Найвищим філософським здобутком І. є дослідження філософії Гегеля, яке стало не лише підсумком його філософських студій 1903 - 1918 рр., а й окреслило проблемне поле його подальшого філософського пошуку. Всупереч традиційному розумінню філософії Гегеля як системи абсолютного раціоналізму, І. підкреслює "конкретність" гегелівської ідеї і обґрунтовує тлумачення його філософії як конкретно-інтуїтивного ідеалізму. Важливою сферою творчості І. є філософія права, побудована як православно-християнська і осмислена крізь призму єдності правової і релігійної свідомості. Підґрунтя правового життя складають, за І., відчуття громадянином власної гідності ("закон духовної гідності"), його внутрішня свобода, перетворена у самостійну дисципліну ("закон автономи"), взаємоповага і довіра у стосунках з іншими та владою ("закон взаємного визнання"). Релігійною інтуїцією, що є, за І., підґрунтям справжнього філософування, пронизані його етичні роздуми. Розмірковуючи над проблемами культури, І. вважає єдиним порятунком у кризовому стані шлях духовного оновлення, складниками якого є віра, любов, свобода, совість, батьківщина, націоналізм (який він розуміє як позитивний вираз національного духу), правосвідомість, держава, приватна власність. Поряд із загальними проблемами філософії культури предметом роздумів І. була естетично-художня творчість, до аналізу якої він підходить з позицій реалізму. Стрижневою темою праць, написаних І. в еміграції, є доля Росії, її національного відродження.

[br]

Осн. тв.: "Філософія Гегеля як вчення про конкретність Бога і людини" (1918); "Релігійний смисл філософії" (1925); "Про спротив злу силою" (1925); "Про сутність правосвідомості" (1956).

- be arrested on a charge

ДОСОКРАТИКИ - загальна назва еллінських філософів, котрі жили і творили до Сократа. Доба Д. зазвичай розглядається як перший період історії античної філософії, для якого є характерним розвиток філософської думки у формі космогонічних концепцій. Головна проблема досократичних вчень - виникнення і будова світоустрою, внаслідок чого добу Д. називають також епохою ранньофілософських космогоній. Період починається творчістю Фалеса (початок VI ст. до н. е.) і завершується діяльністю останніх Д. - Зенона, Емпедокла, Анаксагора. Досить поширеним було віднесення до числа Д. також софістів, а інколи й Демокрита Ц. ей погляд не є виправданим ані з точки зору хронології (софісти є сучасниками Сократа, деякі - як от Горгій - на десятки років пережили його; це стосується і Демокрита), ані з огляду на зміст їх філософських вчень (атомізм Демокрита уособлює у собі глибинну трансформацію і перегляд спільних для досократиків метафізичних очевидностей, а софістичні концепції за своєю проблематикою і підходами співзвучні ідеям Сократа). Натомість, змістовним критерієм для розмежування перших епох античного філософування є не особистість, а інтелектуальна творчість Сократа - т. зв. "сократичний поворот" у філософському мисленні, коли його головною темою стає не космогонічне питання (генезис Космосу), а проблема людини. Сократичний поворот прокладає ме.жу між періодом ранньофілософських космогоній (Д.) і класичною еллінською філософією. Софістам у цій теоретичній трансформації мислення належить не менш значна роль, аніж Сократу. У філософії досократичної доби виділяють дві гілки: іонійську філософію (Мілетська школа - Фалес, Анаксимандр, Анаксимен; Геракліт; виходець з Іонії, перший афінський філософ Анаксагор) та італ. філософію (Піфагор і піфагорійці; Ксенофан та Елейська школа - Парменід, Зенон, Мелісс; Емпедокл). Наявність цих двох гілок пов'язана передусім з історичними, а не суто інтелектуальними чинниками. У 546 р. до н. е. персидський цар Кір захоплює Лідійське царство і поступово підпорядковує своїй владі еллінські поліси на західному малоазійському узбережжі (Іонію). У відповідь на встановлення влади персів (яка стає вкрай беззастережною після придушення повстання іонійських полісів 500 - 495 рр. до н. е.) відбувається широка еміграція з іонійських міст у грецьк. колонії - передусім до Пд. Італії і Сицилії (т. зв. "Велика Греція"). Характерно, що перші італ. філософи (Піфагор, Ксенофан) є уродженцями Іонії. У вирішенні питання про генезис і будову світоустрою Д., попри розмаїтість їх учень, поділяють певне коло спільних онтологічних очевидностей. До їх числа слід віднести: аналіз буття у вигляді вирішення космогонічної проблеми; уявлення про генезис світу як перехід від хаосу (невпорядкованого стану буття) до Космосу (цілісний і впорядкований світоустрій); виокремлення проблеми достеменного (справжнього) буття та інтуїція достеменного буття як Єдиного, протиставленого оманливому навколишньому світу Множинного (розмаїття речей); пріоритет умоглядності як способу досягнення істинного знання, на противагу хибності почуттів; невід'ємність законів людського буття від законів всесвіту.Головний концепт досократичних космогоній - єдиний першопочаток буття, який синтезує в собі низку функцій, визначальних щодо наявного світу (Космосу) В. ін є 1) тим, з чого виникає світ (генетичний початок); 2) тим, чим є у своїй основі і з чого складаються всі речі (субстрат всього сущого); 3) тією силою, дією якої утворюється Космос (породжувальна причина); 4) буттям у власному сенсі слова, в яке "повертається" світ із закінченням свого існування у вигляді розмаїття окремішних форм. Загальним вектором розвитку космогоній Д. є відокремлення від первинної субстанції світовпорядкувальної сили як окремої онтологічної сутності (Нус на противагу Суміші в Анаксагора).